Українка очима москаля

Увечері вона повернулася з роботи в нашу укропську квартиру. 

В ванні змила з себе кров російських немовлят і скип'ятила свiй людиноненависницький чайник. 

Погодувала мене, свого праворадикального кота, і наших націоналістично настроєних рибок у фашистському акваріумі. 

Одягла свої бандерівські тапочки і халат тай казала, що непогано було б подивитися яку небудь екстрімістскую передачу іськуственной мовою. 

Мовою, яку придумали в Австроугорщині для салоєдів, яку дурні хохли називають українською мовою. 

Але з сумом згадала, що Міша Делягін заборонив бандерівцям користуватися телевізорами, бо їх нема ("Коли були бандерівці, то телевізорів не було". М. Делягін).

Тоді вона просто зварила в великому чавунному казані свого, першого з двох, російського раба (вони такі смачні, якщо варити тверезих), тай лягла у свою гейропску кровать, дивитися сни про криваву київську хунту, яка розпинає слов'янських хлопчиків і ґвалтує стокілограмових бабусь, гарних, як жопа порося.

М-м-м-м... Порося-я-я...